- протистояти
- —————————————————————————————протистоя́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
протистояти — ою/, ої/ш, недок., кому, чому. 1) Бути протилежним до кого , чого небудь, суперечити комусь, чомусь. 2) Чинити опір дії, напору кого , чого небудь, витримувати тиск із боку когось, чогось. || перен. Опираючись, протидіючи кому , чому небудь, не… … Український тлумачний словник
опір — I о/пору, ч. 1) Дія за знач. опиратися 3). Чинити опір. 2) Здатність протистояти, протидіяти кому , чому небудь, боротися, змагатися з кимось, чимось. 3) спец. Властивість, здатність чого небудь протистояти певним впливам, змінам, а також сила,… … Український тлумачний словник
біостійкість — кості, ж. Властивість матеріалів (виробів) тривалий час протистояти руйнівній дії біологічних шкідників – грибків, бактерій тощо … Український тлумачний словник
біотичний — а, е: •• Біоти/чний потенціа/л (в екології) здатність організмів протистояти несприятливому впливу чинників навколишнього середовища. Біоти/чні чи/нники сукупність факторів навколишнього середовища, що впливають на організми життєдіяльністю інших … Український тлумачний словник
завадостійкий — а, е. Здатний протистояти дії завад … Український тлумачний словник
звукоізоляція — ї, ж. 1) Сукупність заходів, які запобігають проникненню звуків, шумів. 2) Здатність матеріалу, речовини протистояти проникненню звуків, шумів … Український тлумачний словник
здержувати — ую, уєш, недок., зде/ржати, жу, жиш, док., перех., розм. 1) Зупиняти на ходу кого , що небудь, затримувати, уповільнювати чий небудь рух і т. ін. || Утримувати від яких небудь дій, вчинків. Здержувати язика. 2) Не давати чому небудь виявлятися… … Український тлумачний словник
зимостійкий — а/, е/, с. г. Здатний протистояти морозам та іншим несприятливим умовам зими (про рослини) … Український тлумачний словник
зміцнювати — юю, юєш і рідко зміцня/ти, я/ю, я/єш, недок., зміцни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Робити міцнішим, стійкішим; укріплювати. || перен. Робити що небудь надійнішим, більш сталим, постійним. 2) Загартовувати кого , що небудь; робити стійкішим,… … Український тлумачний словник
зміцнюватися — ююся, юєшся і рідко зміцня/тися, я/юся, я/єшся, недок., зміцни/тися, ню/ся, ни/шся, док. 1) тільки 3 ос. Ставати міцнішим, стійкішим; укріплюватися. || перен. Ставати надійнішим, більш сталим, постійним. 2) Загартовуватися, ставати стійкішим,… … Український тлумачний словник